- блюзнірство
- -а, с.Зневажання чого-небудь святого, високого і т. ін.; цинізм.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
блюзнірство — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
блюзнірство — (зневажування, опоганювання чого н. святого, глибоко шанованого), святотатство, святокрадство … Словник синонімів української мови
блюзнір — а, ч. Той, хто чинить блюзнірство … Український тлумачний словник
омерзити — ржу/, рзи/ш, док., перех., заст. Вчинити блюзнірство щодо кого , чого небудь. || Опоганити, осквернити … Український тлумачний словник
святотатство — а, с. Образа, зневага церковної святині; блюзнірство. || перен. Образа чого небудь дорогого, заповітного, глибоко шанованого … Український тлумачний словник